Independent press Свободная пресса Вільна преса
Несмотря на провокационные заявления отдельных польских и националистических кругов, на официальном уровне Украина и Польша продолжают попытки забыть кровавые события Волынской трагедии и примириться. Президент Польши Бронислав Коморовский считает, что сотрудничество между украинским и польским народами требует искреннего примирения, а также прощения на почве болезненной и грустной правды. А вице-премьер министр Украины Константин Грищенко также заявил, что украинский и польский народы должны примириться и вместе идти к совместному европейскому будущему, сообщает информационно-аналитический портал Inpress.ua.
Сотрудничество между украинским и польским народами требует искреннего примирения, а также прощения на почве болезненной и грустной правды. Об этом заявил Президент Польши Бронислав Коморовский в 70-годовщину Волынской трагедии в Луцке, сообщает «УНИАН».
«Мы должны поднять груз этой правды — и поляки, и украинцы, и все те, кто желает добрососедства, безопасного будущего и благополучия наших народов», — отметил Коморовский.
Также он подчеркнул, что между четырьмя церквями (греко-католическая и римо-католическая церкви Польши и Украины — УНИАН) был поддержан призыв на примирение.
«Эта общая декларация о польско-украинском примирении на основе церквей является особенно важным событием, которое может быть переломным и, распространяясь, приобретет еще большее значение», — добавил польский президент.
«В ней (декларации) однозначно отмечается, что жертвами преступления стали десятки тысяч невинных людей, среди которых старики, женщины и дети, по большей части поляки, и в то же время украинцы, а также те, кто спасали от угроз соседей и родственников», — сказал Коморовский.
«Знаю, что такие слова не получат поддержки среди тех, кто захочет уменьшить или оправдать то преступление, которое было совершено на Волыни. Такие слова также не будут восприниматься теми, кто хочет поддержать украинско-польскую вражду. Однако эти слова могут быть стимулом к добрым действиям остальных людей, которые хотят украинско-польского примирения для признания правды», — подчеркнул президент Польши.
Бронислав Коморовский указал на необходимые усилия двух народов для будущего тесного сотрудничества. «Общие цели и интересы являются лучшей гарантией нашего тесного сотрудничества. Однако это требует искреннего примирения и прощения даже самой давней обиды», — подчеркнул он.
По словам главы польского государства, и украинцы, и поляки должны «нести бремя правды» для дальнейшего укрепления добрососедских отношений, обеспечения безопасного и процветающего будущего обоих народов.
Президент Польши Бронислав Коморовский также считает, что национализм уничтожил украинско-польские отношения в «этот сложный период ХХ века, когда нашим народам больше всего была нужная взаимная поддержка».
Также он отметил, чтобы «много жертв еще покоятся в безымянных могилах и ожидают христианского захоронения».
«Я желаю, чтобы память этого опыта заживилась, но заживилась не в силу того, что проходит время, а в силу того, что мы прибегаем к действиям, что мы думаем», — сказал Коморовский.
В завершение президент Польши прибавил: «В общей молитве мы должны помянуть также и тех украинцев, которые в рамках коллективной ответственности за преступления, совершенные другими, стали жертвами военных преступников на этой территории противостояния».
Вице-премьер министр Украины Константин Грищенко, в свою очередь, заявил, что украинский и польский народы должны примириться и вместе идти к совместному европейскому будущему.
«У нас нет причин ссориться, нашим государствам нечего делить. У нас единая цель — общее европейское будущее. Мы должны примириться, и этот процесс примирения начался в начале 90-х годов с приходом независимости в Польшу и Украину», — сказал вице-премьер в Луцке в воскресенье по случаю 70-й годовщины Волынской трагедии, сообщает «Интерфакс-Украина».
Вместе с тем, Грищенко отметил, что исторически украинский и польский народы имеют много общего в языке, культуре и быте, однако «раной остаются в душах двух народов кровавые события в их истории».
Также вице-премьер-министр подчеркнул, что в «идеологических тисках тоталитаризма» украинский и польский народы были лишены вести честный и откровенный диалог про упомянутые события, который бы опирался на достоверные исторические факты.
«Лишь с обретением Украины независимости начался непростой процесс правдивой оценки нашей совместной истории, примирения и объединения между украинским и польским народом. Это обоюдный, сознательный выбор обоих народов, необходимый для преодоления негативных исторических стереотипов восприятия украинцев и поляков», — выразил убеждение Грищенко.
Он также подчеркнул, что волынские события нуждаются в дальнейшем тщательном изучении. «Важно, чтобы исследования трагедии имели целью установление исторической правды про причины, течение и результаты конфликта, какой бы горькой она не была для каждой стороны», — подчеркнул он.
Вице-премьер также призвал «избегать политизации этого чрезвычайно сложного вопроса, избегать шагов, которые приводят к ревизии многолетних наработок в отношениях между двумя народами, направленных на понимание и примирение».
Грищенко подчеркнул, что «сегодня мы чтим память всех украинцев и поляков, которые стали жертвами трагических событий на Волыни и не забываем также про тех, кто, рискуя жизнью, протягивал руку помощи своим польским и украинским соседям».
Вице-премьер отметил, что как проявление примирения и в знак готовности вместе строить совместное европейское будущее, «сегодня мы склоняем головы в память про жертв братоубийственного конфликта и возносим за них наши молитвы. Вечная им память.»
Напомним, в воскресенье, 14 июля, президент Польши Бронислав Коморовский посещает Луцк, где вместе с представителями украинской власти принимает участие в мероприятиях по случаю 70-й годовщины Волынской трагедии.
В 11 утра прошли богослужения по жертвам «волынской резни» 1943-1944 годов в кафедральном костеле Святых Петра и Павла. На Замковой площади перед костелом собрались около 2 тыс. человек: около 600 приехавших почтить память жертв Волынской трагедии граждан Польши, представителей польского духовенства, а также около 1400 украинцев.
Вместе с польским президентом в памятных мероприятиях принимают участие вице-премьер министр Украины Константин Грищенко и руководство областной госадминистрации.
Справка
Волынская трагедия (польск. Rzeź wołyńska, «Волынская резня») — уничтожение украинского и польского населения при участии Украинской повстанческой армии (УПА) и польской Армии Крайовой (АК) во время Второй мировой войны на территории Волыни.
Проукраинские историки считают, что целью действий украинских националистов на Волыни было желание помешать будущим претензиям польского правительства на эти земли, так, как это произошло после завершения Первой мировой войны. Кроме того, по их мнению, якобы нелояльное к УПА население было потенциальной опорой для Германии и СССР.
По мнению польских историков, отряды ОУН-УПА первые начали нападать на волынские села и уничтожать местное польское население якобы по этническому принципу.
В традиционной польской историографии Волынская трагедия воспринимается как этническая чистка исключительно польского населения; в украинском — как «действие в ответ» на зверства поляков относительно украинских гражданских лиц.
На сегодняшний день истинные причины возникновения трагических событий на Волыни трудно понять из-за слишком большой политизированности данной темы и существования большого количества версий о причинах возникновения и протекания конфликта.
Более подробно о Волынской трагедии читайте в статье Федора Михайловского «Волынская трагедия — 70 лет спустя».
© 2025. Информационно-аналитический портал Inpress.ua. Все права защищены.
Комментарии
6Такого забути не можливо, потрібна лише дати правову оцінку цим трагічним подіям, бо Волинська трагедія - це продовження польської операції за 1937 рік, яку проводило НКВС за вказівкою політбюро цк вкп(б).
Польська операція НКВС — антипольська акція НКВС, що здійснювалася відповідно до наказу 00485 у 1937—1938 роках і була частиною політики Великого терору.
Польська операція стала другою в серії національних операцій НКВС у передвоєнні роки, що виправдовувалася страхом перед «п'ятою колонною».
Наказ НКВС № 00447 (Оперативний наказ народного комісаріату внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів»; рос. О репрессировании бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов) — таємний наказ НКВС від 30 липня 1937 р. На підставі цього наказу починаючи з серпня 1937 р. і до листопада 1938 було ув'язнено від 800 000 до 820 000 людей, з них щонайменше 350 000, і до 445 000 були страчені, решта була відправлена до ГУЛАГу. Таким чином, встановлені спочатку квоти — ув'язнити 233 700 осіб та 59 200 з них розстріляти — були багаторазово перевищені. Операція за цим наказом стала найбільшою масовою операцією Великого терору.
ПОСТАНОВА (витяг)
М. Житомир 10.07.2011р
Помічник прокурора Житомирського району Житомирської області юрист 3 класу Кобернюк Сергій Володимирович, розглянувши матеріали перевірки за заявою Борківського В.В. з приводу вбивства 27.09.1937 року його дідуся Борковського Миколи Аристарховича, вчиненого за постановою Трійки УНКВД по Київській області від 11.09.1937 року на виконання наказу НКВС СРСР № 000477 від 30.07.1937 року виданого начальником НКВС СРСР Єжовим М.І. на виконання Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 02.07.1937 року «Про антирадянських елементів», який, для втілення у життя, 31.07.1937 року був попередньо погоджений з членами Політбюро ЦК ВКП(б),-
Встановив:
«Борковський Микола Аристархович реабілітований посмертно.
Враховуючи те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що в діях членів Політбюро ЦК ВКП(б) є ознаки злочину, але вони діяли на території РРФСР, то дія Кримінального кодексу УСРР 1927 року (ст..98 ч.2 – розстріл, В. Д-Б.) на них не розповсюджується.
Що ж до дій начальника Трояніського (Київська обл.. на той час) райвідділу НКВС Я.П. Аппеля, який сфабрикував звинувачення проти М.А. Борковського, начальника окрвідділу НКВС Шатова-Лівшіна Є.С., який затвердив сфальшований висновок, і заступника Київського облпрокурора Черкеза Я.А. та окрпрокурора Житомирського округу Орлова, які погодили сфальшований обвинувальний висновок, а також учасників засідання трійки УНКВС по Київській області, у складі голови трійки Шарова (Шавера) М.Д., та членів трійки секретаря Київського обкому УКП(б) Кудрявцева С.А., прокурора Київської області Єременка В.Д., які прийняли рішення про розстріл Борковського М.А., вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст..ст. 97, 98, 103 КК УСРР 1927 року, оскільки їхні злочинні дії за часом охоплюються дією КК УСРР (за редакцією) 1927 року».
Борковського М.А. реабілітовано під грифом «секретно», тому я прожив життя як член роду ворогів радвлади і комуністів з витікаючи ми звідси наслідками для моєї долі.
Це - єдина справа з доведення замовного вбивства дворян та інших чесних людей, які ненавиділи комуністів і їхню владу. Поряд зі спадковим титулованим дворянином герба Лебідь Борковським М.А. та його рідним братом - вбито та зарито біля Старого єврейського кладовища у Житомирі, за політичним замовленням Політбюро ЦК ВКП(б), майже 20 тисяч людей різних національностей: українці - 8622, поляки - 6802, німці - 2577, євреї - 469, росіяни - 319, чехи - 176, білоруси - 101 та до 10 людей з інших національностей. Тут має бути, і буде, Меморіал Голокосту націй.
Примирення потрібно провести біля Меморіалу, з будівництвом якого погодився Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні пан Литвин.
Такого забути не можливо, потрібна лише дати правову оцінку цим трагічним подіям, бо Волинська трагедія - це продовження польської операції за 1937 рік, яку проводило НКВС за вказівкою політбюро цк вкп(б).
Польська операція НКВС — антипольська акція НКВС, що здійснювалася відповідно до наказу 00485 у 1937—1938 роках і була частиною політики Великого терору.
Польська операція стала другою в серії національних операцій НКВС у передвоєнні роки, що виправдовувалася страхом перед «п'ятою колонною».
Наказ НКВС № 00447 (Оперативний наказ народного комісаріату внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів»; рос. О репрессировании бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов) — таємний наказ НКВС від 30 липня 1937 р. На підставі цього наказу починаючи з серпня 1937 р. і до листопада 1938 було ув'язнено від 800 000 до 820 000 людей, з них щонайменше 350 000, і до 445 000 були страчені, решта була відправлена до ГУЛАГу. Таким чином, встановлені спочатку квоти — ув'язнити 233 700 осіб та 59 200 з них розстріляти — були багаторазово перевищені. Операція за цим наказом стала найбільшою масовою операцією Великого терору.
ПОСТАНОВА (витяг)
М. Житомир 10.07.2011р
Помічник прокурора Житомирського району Житомирської області юрист 3 класу Кобернюк Сергій Володимирович, розглянувши матеріали перевірки за заявою Борківського В.В. з приводу вбивства 27.09.1937 року його дідуся Борковського Миколи Аристарховича, вчиненого за постановою Трійки УНКВД по Київській області від 11.09.1937 року на виконання наказу НКВС СРСР № 000477 від 30.07.1937 року виданого начальником НКВС СРСР Єжовим М.І. на виконання Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 02.07.1937 року «Про антирадянських елементів», який, для втілення у життя, 31.07.1937 року був попередньо погоджений з членами Політбюро ЦК ВКП(б),-
Встановив:
«Борковський Микола Аристархович реабілітований посмертно.
Враховуючи те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що в діях членів Політбюро ЦК ВКП(б) є ознаки злочину, але вони діяли на території РРФСР, то дія Кримінального кодексу УСРР 1927 року (ст..98 ч.2 – розстріл, В. Д-Б.) на них не розповсюджується.
Що ж до дій начальника Трояніського (Київська обл.. на той час) райвідділу НКВС Я.П. Аппеля, який сфабрикував звинувачення проти М.А. Борковського, начальника окрвідділу НКВС Шатова-Лівшіна Є.С., який затвердив сфальшований висновок, і заступника Київського облпрокурора Черкеза Я.А. та окрпрокурора Житомирського округу Орлова, які погодили сфальшований обвинувальний висновок, а також учасників засідання трійки УНКВС по Київській області, у складі голови трійки Шарова (Шавера) М.Д., та членів трійки секретаря Київського обкому УКП(б) Кудрявцева С.А., прокурора Київської області Єременка В.Д., які прийняли рішення про розстріл Борковського М.А., вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст..ст. 97, 98, 103 КК УСРР 1927 року, оскільки їхні злочинні дії за часом охоплюються дією КК УСРР (за редакцією) 1927 року».
Борковського М.А. реабілітовано під грифом «секретно», тому я прожив життя як член роду ворогів радвлади і комуністів з витікаючи ми звідси наслідками для моєї долі.
Це - єдина справа з доведення замовного вбивства дворян та інших чесних людей, які ненавиділи комуністів і їхню владу. Поряд зі спадковим титулованим дворянином герба Лебідь Борковським М.А. та його рідним братом - вбито та зарито біля Старого єврейського кладовища у Житомирі, за політичним замовленням Політбюро ЦК ВКП(б), майже 20 тисяч людей різних національностей: українці - 8622, поляки - 6802, німці - 2577, євреї - 469, росіяни - 319, чехи - 176, білоруси - 101 та до 10 людей з інших національностей. Тут має бути, і буде, Меморіал Голокосту націй.
Примирення потрібно провести біля Меморіалу, з будівництвом якого погодився Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні пан Литвин.
А что твой папаня -палач-энкаведист делал в Западной Украине. Чего ж ему в мсковской азиопе не жилось? Чего его московского фашиста в Русь=Украину потянуло? Может он туда принес свободу, жизнь, достаток????. Только кровь несли московские нацисты....
Да всякое бывало Панове историю изучайте, пшеки в смутные времена средневековья истенного царя на трон московии поставили. А восстания Пугачёва и Разина это была гражданская война. Как и наши пшекам когда после наполеона 1/3 оттяпали Польши , а после победы в 2й мировой То что Волынь Украине досталась но Польша получила на треть больше за счёт Германии. Данциг и много других замель.
Люди, что вы делаете?! Разве можно призывать о прощении преступлений совершивших фашистской мразью западно-бендеровскими отрыжками. Я так нигде и никогда! Из-за этой подлой мрази я вырос без отца!
Твоего папашу в Украину никто не звал.