Наступ у Курській області змінив уявлення про негативну траєкторію війни для України. Але Україна тепер має вирішити, що робити зі своєю початковою перемогою. Поки наступ не відтягнув значних російських сил зі сходу, і залишається незрозумілим, як Київ може перевести свій тактичний успіх у стратегічний чи отримати політичну вигоду.
Про це у статті для Foreign Affairs написали старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі та старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман.
Наступ ЗСУ у Курській області проводиться змішаним угрупуванням, ймовірно 10-15 тисяч солдатів. Як пишуть автори, це деякі з найкращих та найдосвідченіших військ, кістяк яких десантно-штурмові війська, зняті з фронту у Донецькій та Харківській областях.
На думку Роба Лі та Майкла Кофмана, при наступі в Курській області Україна робила ставку на те, що інші частини фронту не впадуть і що вигода від операції переважить втрати. «У політичному плані Україна також, ймовірно, робить ставку на те, що вона зможе утримувати Курськ досить довго, щоб використати його як розмінну монету у разі, якщо на Київ буде чинено тиск з метою проведення переговорів… У будь-якому випадку Київ сподівається, що наступ на Курській дузі змінить сприйняття війни, що дозволить отримати додаткову матеріальну допомогу та змінити обмеження Заходу на постачання зброї», – вважають вони.
Наступ ЗСУ у Курській області «глибоко збентежив» москву, зазначають експерти. Він продемонстрував, наскільки непідготовленою була росія до наступальної операції вздовж кордону.
«Хоча росія встановила дві оборонні лінії в Курській області, вони були частково укомплектовані прикордонниками та призовниками за підтримки підрозділу «Ахмат». Ефективно поєднуючи бронетехніку, механізовану піхоту та артилерію, українські війська швидко обійшли чи оточили російських захисників. Погано оснащені та непідготовлені до протистояння таким силам, багато хто здався», – йдеться у матеріалі. Експерти зазначили, що Україна досягла оперативної раптовості під час наступу.
Після першої хаотичної реакції росія направила підкріплення до регіону: угруповання, що складається з призовників та регулярних військ, передислокованих із менш важливих напрямів – Запорізького та Харківського.
Експерти зазначають, що рф економить сили і віддає пріоритет наступу в Донецькій області. Також Кремль виявляє обережність, пам'ятаючи попередні атаки ЗСУ одразу на кількох напрямках.
При цьому росіяни не уповільнювали наступальних операцій на сході – біля Вугледару, Покровська, Торецька.
Покровськ важливий для оборони Донецької області та блокування подальшого просування окупантів. Навіть якщо росіяни не зможуть швидко захопити місто, йдеться у статті, близьке розміщення артилерії не дозволить використовувати його як залізничний вузол у цьому районі.
Експерти також вважають, що наступ росії може змусити Україну до масштабного відступу з Курахового та Вугледара: «Наступ на Курській дузі залишив Україну без резервів для відповіді на будь-який російський прорив».
Зараз, на думку Лі та Кофмана, Україні доведеться обирати: чи утримувати території в Курській області чи кинути більше ресурсів для наступу, щоб змусити росію «вступити в бій на своїх умовах». Але якщо рф задіє переважно безпілотники та авіацію, операція може не призвести до очікуваного ефекту.
«Найкращим сценарієм є те, що українські сили утримуватимуть росію до відносно невеликих успіхів у Донецькій області... Наступ також може призвести до змін у політиці Заходу щодо використання далекобійної ударної зброї… Найгірший сценарій полягає в тому, що через кілька місяців Україна втратить значні ділянки землі на сході і не збереже території в Курській області, які вона могла б використовувати як розмінну монету», – прогнозують експерти.
Комментарии
0Комментариев нет. Ваш может быть первым.