Independent press          Свободная пресса          Вільна преса

Новий прем'єр і жорстка зима: про що говорять політики і до чого готуватися українцям

23 августа 2022, 18:33 0
Поделиться

Про поточні настрої у владі та опозиції, можливу зміну уряду, кандидатів на пост прем'єра і "наведення порядку" у воєнний час – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Мало не за кожної української влади з наближенням осені починало обговорюватися питання про можливу зміну уряду. Або через політичний конфлікт між президентом і прем'єром, або через невдоволення нардепів чинним Кабміном. Або через необхідність спустити пар, призначити винного за якісь поточні проблеми країни і перезавантажитися перед новим політичним сезоном.

У цю осінь Україна, безумовно, увійде в особливих, безпрецедентних умовах повномасштабної війни. І звична політична боротьба загалом відійшла на другий план. Як з'ясувало РБК-Україна, конкретно на даний момент питання відставки уряду на порядку денному не стоїть. Але це не заважає активним кулуарним міжусобицям і пліткам навколо майбутнього перезавантаження виконавчої влади.

Зима близько

Ключовий фактор, який визначатиме долю Кабміну Дениса Шмигаля – проходження осінньо-зимового опалювального сезону. У правлячій команді відкрито кажуть, що цей період буде дуже непростим.

Глобальна енергетична криза, яку намагається спровокувати Росія, навряд чи обійде Україну стороною. Уряд вже прогнозує, що майбутній опалювальний сезон стане найскладнішим в історії.

Поза всякими сумнівами, напередодні холодів країна-агресор докладе максимальних зусиль, щоб зруйнувати українську енергетичну інфраструктуру, ТЕС і ТЕЦ напевно стануть одними з головних мішеней росіян.

Все це накладається на непросту ситуацію з українським бюджетом. Кабмін намагається зводити баланс між надходженнями і критичними витратами за допомогою фінансової допомоги Заходу. Але і кредиторам потрібно показувати, що ми шукаємо способи щоб хоч якось наповнювати казну.

"Умова всіх кредиторів і грантодавців – ми не можемо брати їхні кошти на фінансування армії. Так, за липень у нас зросли податки і збори. Але того, що ми заробляємо, все одно не вистачає навіть на армію. Осінньо-зимовий період буде ще важчим. Тому цілком можливо, що з'являться ще якісь не дуже популярні економічні закони", – каже один із впливових співрозмовників у "Слузі народу".

Проте в правлячій команді сумніваються, що важка економічна ситуація в сумі з відсутністю видимих зрушень на фронті можуть призвести до соціального вибуху.

"Зростає кількість реалістів. Соціологія показує, що число людей, які вважають, що війна надовго, не на один рік, збільшується. Хто не готовий приймати нинішні умови, емігрують. Ті, хто залишаються, змушені приймати нинішню ситуацію", – зазначило одне з джерел в оточенні президента.

Але одна справа – відповідати на питання соціолога про майбутню зиму під час спекотного літа, інше – дійсно опинитися в холодній квартирі через кілька місяців.

Як розповідають співрозмовники РБК-Україна в різних органах влади, варіант, при якому суспільне невдоволення доведеться глушити традиційним способом – гучною відставкою – виключати не можна. Одне з джерел припустило, що мова може йти про міністрів, які безпосередньо відповідають за проходження опалювального сезону.

Втім, широкому загалу прізвища рядових міністрів, керівників інших органів виконавчої влади або, скажімо, голів держкомпаній навряд чи широко відомі. Відповідно, якщо призначити винних у кризі таким чином вийде, то спустити суспільне невдоволення – навряд чи. З главою уряду ситуація вже виглядає дещо по-іншому (притому, що більшість українців всю відповідальність за те, що відбувається в абсолютно будь-якій сфері життя країни, покладають все ж особисто на президента Володимира Зеленського).

При цьому, за словами всіх співрозмовників видання, незважаючи на численні чутки, питання відставки Шмигаля зараз всерйоз не обговорюється. Один із поінформованих "Слуг народу" в Раді зазначив, що якісь конкретні вагомі претензії висунути прем'єру не можна.

Крім того – і це особливо цінується в нинішній системі влади – глава уряду за два з половиною роки на посаді не займався тим, що в українському політичному лексиконі називається "створенням власного політичного іміджу" (саме з таким формулюванням в 1996 році був звільнений з прем'єрського поста нині покійний Євген Марчук).

Але повністю виключати сценарій зі зміною уряду теж не можна. Це цілком реально за найгіршого варіанта розвитку подій, коли Україна повернеться в умовний 1993 рік: із затримками зарплат навіть бюджетникам, колосальною інфляцією, віяловими відключеннями електрики, масовими страйками тощо. Втім, такий похмурий стан справ, незважаючи на війну та інші об'єктивні складності, точно не виглядає найвірогіднішим.

Прем'єрський шорт-лист

Попри те, що крісло під прем'єр-міністром, за наявною інформацією, не хитається, в політичних кулуарах щосили обговорюють можливі кандидатури його наступника. Один зі співрозмовників РБК-Україна назвав це "нашим постійним забігом на прем'єра". І тема майбутньої зміни уряду, зокрема, штучно підігрівається зацікавленими особами, через публікації в ЗМІ та соцмережах.

Так, за інформацією видання, свою кандидатуру на заміну Шмигаля просував нинішній заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, мотивуючи це якраз майбутньою важкою кризою в економіці і необхідністю відреагувати на це кадровими ротаціями. З початком повномасштабної війни Тимошенко залишився без свого флагманського проекту, "Великого будівництва". Прихильність президента, за словами багатьох джерел видання, він також дещо втратив.

За словами іншого інформованого джерела, історія з прем'єрськими амбіціями Тимошенка мала місце, але трохи раніше, і головна причина цього – відсутність у заступника голови ОП потрібної підтримки в Кабміні. Але зараз він нібито зміг налагодити хороші відносини з першим віце-прем'єром і міністром економіки Юлією Свириденко і міністром фінансів Сергієм Марченком, тому його прагнення перейти в Кабмін вже не настільки актуально.

Різні співрозмовники РБК-Україна незалежно один від одного окреслили однаковий шорт-лист можливих претендентів на прем'єрський пост. Туди входять міністр інфраструктури Олександр Кубраков, міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, ще один заступник голови ОП Ростислав Шурма.

"По Кубракову я не бачу зусиль, щоб він хотів у прем'єри, тут, скоріше, його хочуть", – сказав співрозмовник видання в монобільшості.

Кубраков демонструє "ефективність" саме в тому розумінні, яке в це слово вкладають на Банковій: реалізація конкретних зрозумілих завдань, які до того ж можна добре презентувати широкій публіці. У випадку з главою Мінінфраструктури останній приклад – угода про експорт українського зерна.

Як кажуть зараз у владі, управлінський стиль Зеленського з початком повномасштабної війни дещо змінився. Раніше президент, як і його попередник, постійно займався мікроменеджментом, намагався особисто вникати в усі подробиці найрізноманітніших державних процесів, що навряд чи раціонально.

Зараз же Зеленський повністю сконцентрований на військово-дипломатичних питаннях, економіка ж віддана на відкуп Кабміну. Це, до речі, ще один фактор на користь можливості ротацій в уряді, якщо українську економіку чекають надто важкі часи в найближчі місяці.

На відміну від Кубракова, Чернишов і Шурма, навпаки, активно проявляють інтерес до прем'єрської посади. У випадку з главою Мінрегіону можливий і проміжний варіант – підвищення до віце-прем'єра, щоб частково задовольнити його амбіції.

"Якби зараз нам привели якогось потужного реформатора з ім'ям, умовного українського Бальцеровича, тоді так, депутати б погодилися. А так, міняти одного " свого" на іншого "свого" – багато в цьому просто сенсу не бачать", – описав настрої співрозмовник видання в монобільшості.

Точкові ротації в уряді, на рівні окремих міністрів, проте, можливі, і навколо них також є чимало чуток. Наприклад, вже пару місяців в політичних колах ходить версія про те, що главу Міноборони Олексія Резнікова можуть підвищити до віце-прем'єра і віддати йому Мін'юст, а на його місце переведуть головнокомандувача Валерія Залужного.

"Звичайно, популярність Залужного не всім до душі. Рано чи пізно це може перерости в якесь рішення, але поки усвідомлених і продуманих планів переводити його кудись немає. Такі рішення можуть бути, але вони поки ще не дозріли всередині команди", – сказав один зі співрозмовників видання.

Ще в лютому депутати прогнозували, що в близькій перспективі можуть відправити у відставку міністра освіти Сергія Шкарлета. Претензії до його роботи у депутатів залишилися, але, як пояснюють співрозмовники в Раді, вони поки не досягли межі. Ще одна перешкода – відсутність іншої кандидатури, яка б могла зібрати в залі достатньо голосів.

"Єдиний кандидат, який міг би зайняти його місце і зібрати 226+ голосів – це голова профільного комітету Сергій Бабак. Але він вже раніше відмовлявся від цієї посади і зараз не сильно хоче", – сказав співрозмовник у президентській команді.

Інший кандидат, якого вже не перший місяць "звільняють" з Кабміну – перший віце-прем'єр Юлія Свириденко. Дефіцит бензину, з яким країна жила кілька місяців, співрозмовники видання вважають провалом саме її відомства.

"Депутатський корпус дуже сильно незадоволений Свириденко. Всі ставлять їй в провину кризову ситуацію з паливом. До того ж у неї складні відносини з Данилом Гетманцевим (голова парламентського комітету з фінансів, митної та податкової політики, – ред.). Але це питання поки не доросло до рівня обговорення на фракції", – сказав впливовий співрозмовник у "Слузі народу".

В осяжній перспективі можливі не тільки окремі кадрові перестановки, а й переформатування уряду загалом. За інформацією РБК-Україна, міністерства якраз завершили "самоаудит" – оцінку свого функціоналу у воєнний час. Простіше кажучи, визначили які функції вони зараз виконують і повинні виконувати, а які де-факто виявилися непотрібними. І на основі цього можливі злиття окремих міністерств або пониження їхнього статусу до держагентств.

Новий прем'єр і жорстка зима: про що говорять політики і до чого готуватися українцям

Звичайно, що за бюрократичною логікою, жоден орган влади ніколи добровільно не зізнається, що займається чимось непотрібним. Але завдання провести такий аудит було спущено з Банкової.

Інший важливий фактор – скорочення бюджетів міністерств. Пріоритети зрозумілі: армія, соціальні виплати, зарплати бюджетникам. Усе інше фінансуються за залишковим принципом, що викликає невдоволення найбільш "непрофільних" міністрів і змушує їх шукати якесь зовнішнє фінансування за кордоном. Оптимізація виконавчої влади в цих умовах добре вкладається в економічну логіку воєнного часу.

Таким чином, у перспективі найближчих тижнів надто вже гучних кадрових ротацій чекати, схоже, не варто. Втім, як говорили співрозмовники РБК-Україна у владі ще в долютневі часи і повторюють тепер, "у нас все може змінитися в один момент".

"Наведення порядку"

"Настрій бойовий, багато ворогів, зовнішніх і внутрішніх", – відповів один із соратників президента на питання РБК-Україна про загальні настрої у владі. З зовнішніми ворогами ситуація очевидна, а ось список внутрішніх досить строкатий і при цьому розмитий.

За останні тижні сталося чимало подій, які зі сторони не пов'язані один з одним: позбавлення українського громадянства Геннадія Корбана та Ігоря Коломойського, кримінальні справи і оголошення в розшук міністрів ще часів Януковича, обшуки у деяких відомих бізнесменів, позбавлення половини депутатського корпусу дипломатичних паспортів тощо.

"Є певний загальний тренд на "наведення порядку". Наратив такий: треба побільше встигнути, поки воєнний час", – сказав співрозмовник видання. За його словами, незважаючи на війну, суспільний запит на справедливість нікуди не подівся, і те, що відбувається зараз – свого роду відгомони ще гасел 2019 року про "садити будемо".

"Є олігархи, є всі ці чиновники-депутати, які постійно ходять, благ якихось вимагають, треба з ними щось робити", – сказало джерело. Відібрані у депутатів диппаспорти, наприклад, – якраз такий сигнал депутатському корпусу.

У цих умовах на руку владі грають два фактори. Один з них – відсутність на горизонті загальнонаціональної виборчої кампанії, під час якої опоненти правлячої команди, як правило, не втомлюються нагадувати про всі її промахи. Офіційно наступні вибори в Раду повинні пройти наприкінці жовтня 2023 року. Але оскільки будь-які голосування не можна проводити в період воєнного стану, в оточенні президента все менше вірять в те, що ця кампанія пройде в строк.

"Нікому розгойдувати ситуацію. Політиків, які користуються високою довірою суспільства, немає. Вибори не проводяться. Це розчарування дасть відкладений ефект. Можливо, будуть рости рейтинги у Притули і військових, але вони і так ростуть", – сказав один зі співрозмовників видання.

Другий фактор, який явно допомагає правлячій команді – це відсутність у опозиції серйозного інформаційного ресурсу. Всі великі телеканали, які в мирний час могли б доставляти владі проблеми, зараз працюють в єдиному телемарафоні. Його концепцію та наповнення програм координує Офіс президента та Мінкульт.

Опозиційних політиків включають в марафон дуже дозовано, але від них поки не доводилося чути в ефірі що-небудь критичне на адресу влади. Медіа, пов'язані з екс-президентом Петром Порошенком, "Еспресо", "Прямий" і "5 канал", ще в квітні відключили з цифрового ефіру Т2.

"У нас у телемарафоні пес Патрон, Поворознюк. Там ті пісню співають, ті погоду розповідають. Політика залишилася в Фейсбуці і Телеграмі", – говорить один зі співрозмовників у владі.

Проросійська опозиція де-факто повністю зникла з політичної карти країни і ніяких перспектив в осяжному майбутньому не має. Але й інші опоненти влади не завжди бачать, як боротися за народні симпатії в умовах, що склалися.

"Опозиція починає нервувати. Вони, з одного боку, бачать свої низькі рейтинги. А з іншого – побоюються, що влада починає трохи підкручувати гайки. Порошенко, схоже, нервує через призначення нового генпрокурора. Тимошенко хвилюється, як би не зруйнувалися раніше існуючі домовленості по держпідприємствах. Вони намагаються в Раді ставити палиці в колеса і збивати закони разом з Разумковим", – сказав один зі співрозмовників у "Слузі народу".

Новий прем'єр і жорстка зима: про що говорять політики і до чого готуватися українцямВійна сильно вплинула на становище опозиції і внутрішньоукраїнське політичне життя (фото: president.gov.ua)

Зараз до третини часу на погоджувальних радах займає чиста політика – як розповідають у монобільшості, опозиція вимагає собі час у телемарафоні і більший доступ до парламентської трибуни. Висуваються також ідеї повернути доступ у Раду журналістам, а то і зовсім перевести парламент на звичний відкритий режим роботи. Але в "Слузі народу" на це не згодні.

Головним своїм опонентом у політикумі на Банковій як і раніше вважають Петра Порошенка і його партію, попри багаторазову перевагу в рейтингах. За інформацією видання, щодо екс-президента у влади є дві концепції: згідно з першою, зараз саме час його "дотискати", згідно з другою – навпаки, залишити "Євросолідарність" і її лідера в спокої, мовляв, "вони самі далі впадуть".

Жодна з концепцій поки не перемогла, тому на практиці особливого пресингу щодо ЄС, в тому числі з використанням правоохоронних органів, поки не спостерігається. Хіба що робляться точкові уколи – як з новиною про накриту силовиками партійну "ботоферму".

Але в будь-якому випадку, зміст внутрішньоукраїнського політичного життя в найближчі місяці буде повністю задаватися зовнішньою рамкою – перебігом російсько-української війни.

"Поки воюємо, а далі видно буде", – підсумував один зі співрозмовників РБК-Україна.

Поделиться

Комментарии

0

Комментариев нет. Ваш может быть первым.

Мы в соц.сетях